Робота історичного гуртка " Видатні постаті української держави"

24.03.20 Гетьман Мазепа: цікаві факти

Точна дата народження невідома

Іван Мазепа – одна з найвідоміших постатей в українській історії. Звичайно, всі знають, що він був гетьманом України (до речі, рекордних 22 роки). Точних дат смерті і народження його не знає ніхто. Народився він, можливо, 1629 році, або ж 1633, варіантів багато. Так само і про смерть. Але, за деякими даними, помер Іван Мазепа 8 вересня. Саме на честь цієї дати, ми вирішили написати вам цікаві факти про Івана Мазепу.

Мазепа був одним із найбагатших людей у всій Європі. Йому допомогли розробити рудники з золотом і сріблом в Полтавській області.
Кажуть, що Мазепа був далеко не найкращим правителем. Якщо наближені люди до нього жили добре, то простий народ ледь зводив кінці з кінцями. Та й навряд чи вона взагалі знали, хто в них гетьман. Незважаючи на те, що Мазепа займав цей пост цілих 22 роки.
Досі невідомо як виглядав Мазепа. Всього можна зустріти близько 16 різних його портретів. Найправдоподібнішим вважається той, який знаходиться в Дніпропетровському художньому музеї.

Саме Іван Мазепа створив перший український флот. На свої особисті гроші він спорудив більше 100 стругов і 6 сотень човнів, які були розташовані на Дніпрі. Це він зробив, що успішно протистояти турецькій армії, і вдавалося це у нього чудово.
До речі, Мазепа був дуже освіченою людиною. За наполяганням своєї матері, він спочатку закінчив Києво-Могилянську колегію, а пізніше навчався в Польщі

Перегляньте відеоролік.

https://youtu.be/c-aplERB_30

07.04.2020

Цікаві факти про історичні події. Конституція Пилипа Орлика

Пишаймося видатними українцями! 5(16) квітня 1710-го, 310 років тому, Пилип Орлик був обраний гетьманом України у вигнанні.

Головною метою свого життя гетьман Орлик вбачав незалежність і єдність України, мир у державі. Протекція шведської корони мала стати гарантією втілення цієї далекосяжної мети.

Гетьман був дуже обізнаною людиною,окрім української мови, вільно володів польською, болгарською, арабською, шведською, німецькою, латинською та церковнослов’янською.

Патріот, вправний оратор та мислитель

За походженням, Пилип Орлик був литвином (білорусом). Народився майбутній гетьман також на території сучасної Білорусі, у селі Косута.
Батько Пилипа служив у війську короля Речі Посполитої, був католиком. Мати — православною, тому сина охрестили за східнохристиянським обрядом.
Юний Пилип Орлик демонстрував неабиякі здібності до навчання. Він відмінно володів ораторським мистецтвом, мав талант до поезії, полюбляв літературу та філософію.
Орлик був справжнім поліглотом: знав українську, церковнослов’янську, польську, італійську, болгарську та деякі інші мови.
Політичну кар’єру у Війську Запорізькому Орлик почав як старший військовий канцелярист та заступник головного писаря.
Він — один із найбільших соратників гетьмана Івана Мазепи. До речі, цікавою є й візуальна схожість цих двох постатей: досить лише порівняти портрети обох діячів.
Орлик — перший український політичний емігрант. Оскільки він підтримував політику Мазепи, після його поразки у війні на боці Швеції, Орлик та ще приблизно 50 соратників покинули Україну, перебравшись до міста Бендери (Молдова).
Конституція, створена Пилипом Орликом, була своєрідною спробою вгамувати суперечки між козаками та гетьманом. Завдяки їй Орлик вважається одним із перших політиків, які намагалися оформити своєрідну угоду між народом та владними гілками.
Орлик — перший гетьман України у вигнанні. Його обрали гетьманом козаки, які емігрували разом із ним після поразки в битві під Полтавою.
Усе своє життя Пилип Орлик був справжнім борцем із корупцією — жорстко засуджував це явище та вважав його неприпустимим. 6 статей Конституції, написаної ним, присвячені саме боротьбі з корупцією.
Пилип Орлик, один із небагатьох у той час, підтримував ідею незалежної України. Це при тому, що діяч народився й помер за межами держави.
Поетичний доробок Орлика теж по-справжньому вражає. Діяч залишив по собі такі книжки: «Прогностик щасливий», «Алкід Руський», «Гіппомен Сарматський» та безліч листів.
На честь Пилипа Орлика названо аеропорт у Франції (паризький аеропорт Орлі). За однією з версій така назва присвячена 300-річчю з моменту появи першої Конституції (першого нормативно-правового акта такого характеру у Європі).

1710 року Пилип Орлик створює «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» – угоду зі старшиною та військом запорожців. Документ великої значущості в історії українського державотворення, відомий як Конституція Пилипа Орлика, перша українська та одна з перших європейських конституцій.

Конституція обмежувала привілеї гетьмана та старшини, вирівнювала козаків у правах, зберігаючи при цьому окремий статус запорожців. Окрім того, передбачала політичну незалежність України від Московії та розбудову незалежної української Церкви.

Крім того, Конституція вперше запропонувала розподіл влади на окремі гілки. Законодавча влада – Генеральна Рада, до якої мали входити генеральна та полкова старшина, представники козацьких полків (генеральні радники) і Запорозької Січі. Генеральна Рада мала скликатися тричі на рік – на Різдво, Великдень та Покрову. Впродовж часу «між сесіями» повноваження Генеральної Ради виконували гетьман і Рада генеральної старшини – вища виконавча влада. Суд за Конституцією мав бути незалежний. Уперше Орлик застосовує поняття «вільний народ», тобто населення конкретної території, яке має самоврядні права.

Слід згадати, що гетьман Пилип Орлик не лише творив українське законодавство, а й намагався збройно звільнити Україну з-під московського ярма. Гетьман підписав угоду з Османською імперією, яка 8 листопада 1710 р., дотримуючись цієї угоди, оголосила війну Московії. 23 січня 1711 р. Орлик підписав так звану Кайрську угоду – договір між своїм еміграційним урядом та Кримським ханством, «укладений для вічної дружби, братерства та нерозривного військового союзу». Також закріплювалося право Гетьманщини на самовизначення і невтручання Криму в її внутрішні справи; недоторканність церков і церковного та козацького майна; козацькі пільги умежах ханства.

21.04.2020

Цікаві факти про Богдана Хмельницького

6 січня 1596 року народився український полководець, державний діяч і гетьман Богдан Хмельницький. Ми пропонуємо вам дізнатися цікаві факти з життя Богдана Хмельницького.

1. Таємниця імені та місце народження

Ім’я полководця має свою таємничу історію. При народженні гетьман був названий Зіновієм. Богданом ж він став, коли придбав славу. Його віднесли до роду Богданів, який правив в Молдавії в 15 столітті. Не менш загадково і місце його народження. Чи то це Жовква, то чи Суботів або ж Чигирин. Невідомо.

2. Небувала освіченість

Богдан був дуже освічений. Він володів латинською, польською, турецькою та французькою мовою. Освіту він здобув у єзуїтів — чоловічого чернечого ордену Римо-католицької церкви, заснованого в 1534 році. При цьому Хмельницький залишився вірним православ’ю.

3. Випадок, який змінив життя

Хмельницький не завжди був налаштований дружньо до російського народу і вороже до поляків. Під час правління польського короля Владислава IV він отримав золоту шаблю за те, що воював проти росіян.

Один випадок повністю змінив його життя і остаточно налаштував проти Польської держави. Підстароста Чаплинський розгромив його хутір, вкрав його кохану і висік сина Богдана. Звернувшись до короля за допомогою, він був лише обдарований радою захищати свої землі. Так він і вчинив, піднявши повстання.

4. Дипломатія Хмельницького

Дипломатична діяльність Богдана Хмельницького була дуже непростою. Для співпраці він вибирав між Швецією, Туреччиною та кримським ханом, але зупинив свій вибір на Москві. 8 січня 1654 року на Переяславльской Раді були проведені номінальні вибори государя для звільненій від поляків Лівобережної України. Безумовно, їм був обраний московський цар. Згодом це рішення засуджували націоналістичні кола України, в тому числі — поет Тарас Шевченко.

5. Смерть

Смерть Хмельницького сталася від апоплексичного удару. Кількома роками пізніше польський воєвода спалив його хутір, а прах гетьмана і його сина викинув «наругу».

6. Особистість гетьмана

Особистість гетьмана була дуже суперечлива. Періоди небувалої активності і владності змінювалися апатією і безсиллям. З віком депресії погіршувалися, росла підозрілість. Богдан надавав підтримку Київської академії, оскільки був дуже розташований до освічених людей. Він любив веселі застілля, народні пісні і був привітним господарем. Хмельницький грав на бандурі — українському народному струнному щипковому музичному інструменті. Гетьман вважався знавцем зброї і коней. Вів він просте козацьке життя без надмірностей. Хмельницький був хорошим оратором, прикрашав свою промову народними приказками і яскравими прикладами з життя.

До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Прусії, привертав увагу європейських владців до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.

Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній». Писав його польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою. Видав поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693), «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі, та на честь полковника Івана Обидовського «Гіппомен сарматський».

У фондах наукової бібліотеки знаходяться наступні видання про знаменитого Гетьмана: Б. Д. Крупницький «Гетьман Пилип Орлик (1672-1742) : його життя і доля», А.Ю.Хорошевский «100 знаменитыхсимволовУкраины», «Конституція України – гарант захисту прав людини» тощо.

2011 р. в місті Крістіанстаді (Швеція) був урочисто відкритий пам’ятник Орлику. У Києві на честь Пилипа Орлика названо одну з центральних вулиць, де розташований пам’ятник гетьманові. Та, безумовно, найвеличніший пам’ятник гетьманові Орлику – його Конституція і ціле його життя, віддане ідеї побудови Української Держави. Приклад, гідний наслідування і пошани!