8-Б Історія України

Шановні учні 8-б класу. 

Вітаю. Попрацюймо дистанційно під час карантину.

Завдання на матеріал з даного предмету ви знайдете на цій сторінці. 

Виконуйте всі завдання з історії  України в окремому зошиті, який сдід підписати так:

Зошит

з дистанційного навчання

з  історії України

учня( учениці) 8 -б класу

Зош № 5 м. Бердянська

П.І.учня.

18.03.2020

Гетьманство І. Самоловича. Повернення до влади Ю.Хмельницького.

Основні терміни та поняття: «Конотопські  статті»,  «Чигиринські  походи», «Бахчисарайський мирний договір».

Основні дати:

1672       р. – укладення україно ­ московських Батуринських статей;    

1672       р. – укладення польсько­турецького Бучацького миру.

Повторити вивчений матеріал.

Робота з таблицею

Внутрішня та зовнішня політика П. Дорошенка
Внутрішня	Зовнішня
Проводить ряд реформ: • Починає систематично скликати військову раду. • Створює постійне наймане військо (сердюцькі полки). • Проводить нову митну лінію на кордоні. • Розпочинає випускати власну монету. • Заселяє спустошені окраїни Правобережжя	• Намагається витіснити поляків з Правобережжя, а також проводить переговори з Росією, щоб повернути права і вольності Війську Запорозькому, прагне до возз’єднання в межах однієї держави всіх етнічних українських земель. • Шукає підтримки в Туреччини, у 1669 р. погоджується прийняти турецький протекторат, але турки прагнули перетворити Україну набезправного васала. • Спроби дійти згоди з Росією і звільнитися від турецького протекторату закінчилися невдачею

Прочитайте даний матеріал.

Історична довідка

Іван Самойлович

• Походив із родини священика, навчався в Києво-Могилянській академії, згодом вступає до козацького війська.

• Обіймав посади наказного полковника Прилуцького полку, Чернігівського полковника, генерального судді.

• У 1672 р. обирається гетьманом Лівобережної України й укладає угоду з російським урядом - Конотопські статті.

• У 1674 р. обраний гетьманом Лівобережної та Правобережної України.

• Керував полками у війні проти Туреччини в 1677–1678 рр.

• Відстоював державні інтереси у відносинах з Москвою.

• У 1687 р. очолював козацькі полки в Першому Кримському поході царських військ і був звинувачений у його невдачі, засланий до Тобольська, де й помер.

Із «Літопису Самійла Величка». Конотопські статті (1672 р.)

...3. Щоб гетьман без відома всього війська нікого не судив і не карав. Били чолом великому государю, його царській величності, генеральні - обозний Петро Забіла, судді Іван Самойлов та Іван Домонтов, писар Карп Мокрієв, - полковники, сотники, вся старшина і все Запорозьке Військо, щоб вони не терпіли ніякої неволі й жорстокості від нашого новообраного гетьмана... і щоб він над ними не чинив ніякого суду без поради всієї старшини і безневинно. А за переступ, коли хто в тому об’явиться, судом і доказом військовим (карав і відставляв від чину, коли хто того чину буде недостойний, також і з іншим військовим товариством), і посполитим народом чинив не за волею, а за судом і правом.

Великий государ, його царська величність, ударував генеральних - обозного Петра Забілу, суддів Івана Самойлова та Івана Домонтова, писаря Карпа Мокрієва, - всю старшину і хто буде після них, також все Запорозьке Військо, велів бути цій статті за їхнім чолобиттям.

...7. Про служивих і всіляких людей, що втікають з Великої Росії в Малу Росію, щоб їх не приймати, а прийнятих раніше щоб висилати назад.

І нині безперервно б’ють чолом великому нашому государю, його царській величності, стальники, стряпчі, дворяни, всякого чину служилі і посілі люди, що в малоросійських містах жителі приймають їхніх людей, селян, які вчинили їм усілякий розор і смертне вбивство, грабіж і підпали, і від чого їм чиниться велике розорення. Тож і новообраному гетьманові, генеральній старшині та всьому Запорозькому Війську надалі не приймати ніяких утікачів та селян, а яких прийнято досі, то тих відпускати відразу після нинішнього договору.

Обозний, вся старшина й козаки постановили бути на цій статті і розіслати про те в усі полки свої універсали. 

Робота з історичною інформацією

Опрацюйте історичний текст і запишіть у зошитах , на яких сильних і слабких рисах І. Самойловича наголошує історик.

Історик Д. Дорошенко про І. Самойловича

Гетьман був, безперечно, українським патріотом і мріяв про якнайбільшу самостійність України, був добрим політиком і адміністратором, але занадто честолюбною людиною, яка не вміла й не хотіла жертвувати інтересами особистої кар’єри для загального добра.

заповніть таблицю «Внутрішня і зовнішня політика Івана Самойловича». ( письмово)

• Прагнув перетворити Україну на аристократичну державу з міцною гетьманською владою.

• Обстоював інтереси старшини, дбав про зростання старшинського землеволодіння.

• Припинив скликання Генеральної військової ради, волів обмежити втручання козацьких низів у державні справи.

• Створив бунчукове товариство - особливу привілейовану групу козацької еліти, яка складалася із синів старшини, що готувалися обійняти державні посади.

• Намагався закріпити спадковість гетьманської влади.

• За його гетьманування відроджується культурнее життя в 

Україні

• Дотримувався

проросійської орієнтації, вважав, що Москва зможе

захистити Україну від зазіхань Польщі і Туреччини.

• Прагнув до порозуміння з Кримським ханством

і Туреччиною.

• Прагнув об’єднати усі українські землі під своєю

владою

Чигиринські походи турецько-татарського війська

Як відбувалися турецько-татарські походи на Чигирин 1677-1678 рр.?

Прочитати текст підручника стор.171 про перебіг і наслідки чигиринських походів 1677-1678 рр. По завершенні відкоригуйте текст підручника, де потрібно відновити істинність тексту, виправляючи хронологічні, фактичні, географічні помилки:

Текст для вправи «Редактор»

У 1675 р. вiдбувся Перший чигиринський похід 30-тисячного турецько-татарсько-ногайського війська на українські землі, який Туреччина виправдовувала прагненням повернути булаву І.Самойловичу. Перший удар турки вирiшили завдати на Чигирин. Там стояла численна козацько-польська залога. Власне, вона захищала фортецю протягом кількатижневої облоги. Коли ж до міста підійшли головні об’єднані українсько-польські сили, турки відступили. Невдале завершення походу 1675 р. змусило турецького султана відмовитися від намірів оволодіти Чигирином та всiєю Правобережною Україною.

8 листопада 1677 р. відбувся Другий чигиринський похід. 200-тисячна турецько-татарська армія під командуванням візира Кара-Мустафи обложила Чигирин. Загарбники вели неперервний гарматний обстріл, вдавалися до численних штурмів. Більше 2 місяців, відчайдушно захищаючись, чигиринська залога чекала на прихід сил Г.Галіцина. Врешті, московські війська підійшли до Чигирина, надавши його захисникам потрібну допомогу. Начальникові чигиринської залоги наказали підпалити порохові склади і прориватися з оточення. Чигирин був врятований. Об’єднане московсько-українське військо вийшло до Дністра.

Робота з текстом підручника стор.171

Опрацюйте текст підручника та складіть таблицю «Чигиринські походи». ( письмово)

Дата походу	Назва походу	Результат

На наступний урок переказувати параграф23 п.5, повт. п.1-4, виконати всі письмові завдання.

25.03.2020

Правобережна Україна в останній чверті ХVІІ                          століття

Після підписання з поляками Журавненського миру( 1676р.) і розорення

Чигирина(1678р.) Османська імперія закріпила за собою Поділля й більшу

частину Правобережжя, крім північної частини Київщини.

Юрій Хмельницький залишався правителем Правобережжя з резиденцією у

місті Немирів. Це відбувалося під контролем турецького паші з Кам’янця-

Подільського. Однак керував Ю.Хмельницький не довго. Існує дві версії його

подальшої долі: перша – був арештований , а згодом страчений турками; друга -доживав свій вік в одному з православних монастирів на острові в Егейському

морі.

Між Москвою і Стамбулом було підписано 13 січня 1681 року

Бахчисарайський мир.

 Робота з підручником

Виписати території, що відійшли Туреччині та Московії.

Боротьба між Річчю Посполитою та Османською імперією спалахнула з
новою силою. Молдавський господар Георгій ІІІ Дука управляв Брацлавщиною
і Київщиною. Він поставив наказним гетьманом Я.Драгича (Драгинича), що
оселився у Немирові і проголосив «Всезагальне право свободи по всій Україні і
відновлення козацьких полків». Це викликало занепокоєння Москви.
Лівобережний гетьман І.Самойлович навіть здійснив рейд на Правобережжя,
щоб розігнати нових поселенців.
В той же час Польща розпочала відновлювати козацтво, щоб вести успішну
боротьбу з Туреччиною. Поляки призначають наказним гетьманом
Остапа(Євстафія) Гоголя. Польська влада виділила для козаків землі на
Київському Поліссі. Гетьманською резиденцією стало місто Димер. Турецький
султан здійснив останній великий наступ на Європу. В 1683 році він взяв в
облогу місто Відень.
Польський король Ян ІІІ Собеський громив турецьку армію під Віднем.
Разом з ним було 5000 козаків на чолі з гетьманом Стефаном Куницьким. Вони
здобули гучну перемогу над турецькими й татарськими військами у битві під
містом Тигиня (нині Бендери). Проте незабаром козаки самі були розбиті в
Молдавії. Звинуватили в цьому Куницького і вбили. Новим гетьманом став
Андрій Могила(Мигула).

Відповідно до універсалу короля (1684 р.) із сеймової конституції (1685р.) за
козаками затверджувалися вольності і привілеї, а також дозволялося заселяти
землі колишніх семи Правобережних полків ( Чигиринського, Канівського,
Корсунського, Черкаського, Уманського, Білоцерківського, Кальницького).

Робота з підручником

 Опрацювати пункт 2 параграфа 24.

 Виписати хто очолив заселення виділених козакам земель. 

6 травня 1686 року у Москві між Річчю Посполитою та Московією було
підписано «Трактат про вічний мир». Ян ІІІ Собеський пішов на примирення з
Московією, щоб забезпечити собі союзника у боротьбі з Османською імперією.
Фактично вічний мир 1686 року скасував Бахчисарайський договір між
Московією та Туреччиною. Для України договір означав узаконення на
міжнародному рівні її поділ на дві частини. Гетьман Самойлович виступив
проти договору, але всі його звернення до царя були проігноровані. В 1687
році було здійснено Кримський похід 150тис. московського та 50тис.
козацького війська на чолі з князем В.Голіциним та гетьманом І.Самойловичем.
Похід завершився повним провалом. У цьому звинуватили Самойловича і
усунули його з гетьманства. На Правобережжі була ліквідована влада гетьмана.

А сусідні держави розділили між собою українські землі.

Домашнє завдання: 
Відповісти на питання ( див. в матеріалі уроку) письмово
  Виконати тести ( письмово)
1. Між якими державами було укладено Бахчисарайський мир?
2. Доля Юрія Хмельницького.
3. Який наказний гетьман оселився в Немирові?

4. Кого поляки призначили наказним гетьманом?
5. Хто такий Стефан Куницький?
6. Кого обрали козаки замість вбитого Куницького?
7. Хто був королем Речі Посполитої?
8. Хто відкрив першу кав’ярню у Відні?
9. Між ким було підписано «Вічний мир»?
10.Документальна назва «Вічного миру».
11.Який договір фактично скасував «Вічний мир».
12.Хто розділив між собою українські землі?


Опрацювати відповідний матеріал підручника параграф24

завдання на оцінку( додаткове): ( за виконання цього завдання ви отримуєте оцінку) 


заповніть за матеріалом підручникаписьмово таблицю

Назва договору	Бахчисарайський	«Вічний» мир
Дата укладення
Місце укладення
Сторони-укладачі
Територіальні умови
Політичні умови
Наслідки

01.04.2020

Повторення. Виконання самостійної роботи за варіантами.

Україна у 60—80-ті рр. XVII ст.

Правобережне козацтво в останній чверті XVII ст. Закріплення розподілу Української козацької держави між Московським царством і Річчю Посполитою.

Виконайте самостійну роботу за варіантами,  ( варіант оберіть той, який ви виконуєте в класі). Надіслати в наступну середу на електрону пошту до 11.00

1варіант

1. Чому у 80-ті рр. XVII ст. стало можливим, що сусідні держави без згоди українців ділили українські землі?

2. Чим було зумовлено відновлення козацтва на Правобережжі в останній чверті XVII ст.?

2 варіант

1. Які чинники вплинули на укладення «Вічного миру» між Московією та Річчю Посполитою? Як ця подія позначилася на історичній долі України?

2. Як позначилися на українських землях умови Бахчисарайського миру між Московською державою та Османською імперією?

Самостійну роботу надіслати мені в наступну середу на електрону адресу mirilenkomarina1982@gmail.com 

 Домашнє завдання:

виконати за варіантами самостійну роботу, повторити параграф  23,24.

08.04.2020 

Тема: Слобідська Україна та Запорозька Січ в другій половині

ХVІІ ст.

Прочитайте дану інформацію: 

 Запорозькій Січі, як ви знаєте, належала провідна роль у підготовці та розгортанні Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування. Запорожці брали участь у військових діях проти Речі Посполитої. А чи справді Січ й надалі залишалась, за словами Гоголя, «гніздом, звідки вилітають усі ті горді і дужі як леви. Ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну»?

Починаючи з другої половини XVI ст., а особливо з 30-х рр. XVII ст., території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північні частини Донецької та Луганської областей України, південно-східної частини Воронезької, південно-західної частини Бєлгородської, півдня Курської областей поступово заселяють українські селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, які тікали від польсько-шляхетського гноблення.

Слобідська Україна

 У другій половині XVII ст. Слобідською Україною називали територію сучасних Харківської, Сумської, півночі Донецької, Луганських областей, а також порубіжних земель Белгородської, Курської та Воронезької областей. Ще в 30-х роках ХVІІ ст. сюди рушили перші поселенці. А в сер. XVII ст. цей рух став масовим. Ці землі дістали назву Слобідська Україна.

Назва «Слобідська Україна» або «Слобожанщина» походить від слова «слобода» — поселення, які засновували на цій території переселенці з Правобережжя і Лівобережної України.

Робота з поняттям

● Слобода — поселення переселенців, звільнені від податків. Звідси походить і назва регіону — Слобідська Україна.

У Слобідській Україні також існував козацький устрій. Її територія поділялася на п’ять полків: Острогозький, Охтирський, Сумський і Харківський полки утворилися в 50-х рр. XVII ст. 1685 року із Харківського полку виділився Ізюмський полк. 

1. Територія Слобідської України поділялася на полки: Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський. На чолі полків стояли полковники, які підпорядковувалися бєлгородському воєводі.

2. Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини.

3. Кожний полк одержував царську жалувану грамоту.

4. Полковників обирали полки, потім це рішення погоджував воєвода, а потім затверджував цар.

5. Кількісний склад козацьких полків не був постійним.

1. Роль Запорозької Січі у воєнно-політичних подіях другої половини ХVІІ ст. Прочитати підручник Історія України  параграф 25, с.180

Доповнення матеріалу ( Для ознайомлення)
 У 1652 р. запорожці перенесли свою столицю з відкритого перед Степом Микитиного Рогу в район Дніпрових плавнів, на острів Чортомлик, що розташовувався в місці впадіння у Дніпро протоки Чортомлик (поблизу сучасного села Капулівки на Нікопольщині). Цей район був більше захищений від нападів татар природними перешкодами. З опису 1672 р. відомо, що запорожці тут звели й могутні штучні укріплення.

 2. Устрій Січі.  

За роки Національно-визвольної війни на Січі теж відбулися певні зміни.Запорожці об’єднувалися в курені — військові та адміністративногоспо-дарські одиниці. До них входили також юнаки і хлопчики, які готувалися стати козаками — молодики і джури. Очолював курінь отаман. Його обирали козаки куреня. 

Під час воєнних походів із курінних козаків формувалися полки і сотні, обирали полковників і сотників. Об’єднання запорозьких козаків в одну організацію називалося кошем, Запорозькою Січчю. На чолі її стояв кошовий отаман. Курінні отамани разом із кошовим управляли Січчю. В умовах майже постійних бойових дій їх рользростала. Навіть з’явилася посада кошового гетьмана.

 У Запорозькій Січі дотримувалися традицій козацької демократії і со-ціальної рівності. Діяли козацькі ради. На них, зокрема, запорожці розподіляли угіддя між куренями, обирали кошового, писаря, суддю, осавулів та інших старшин. Тривала війна і негаразди сприяли напливу охочих долучитися до «братства» запорожців. Переважно це були знедолені й ображені, що перетворювало Січ на вибухонебезпечне середовище, яке гостро реагувало на будь-які утиский обмеження прав і свобод.

3. Господарський розвиток Запорожжя. ( Для ознайомлення)

 У другій половині ХVІІ ст. економічне життя Запорожжя мало змінилося порівняно з попереднім періодом. Щороку між куренями розподілялися степові угіддя, річки та озера. Там козаки займалися мисливством, бджільництвом, ловили рибу. Найбільше значення для них мав рибний промисел. Потреба в солі для цього промислу сприяла розвитку чумацтва. Крім запорожців, улітку промислами за Запорожжі займалися козаки Лівобережжя і Правобережжя, а також селяни і міщани з усіх українських земель. 

 Крім рибальства, основу господарства Запорожжя також складало скотарство. Ним займалися насамперед у зимівниках — хутірських господарствах, де взимку утримувалася худоба. Переважно розводи- ли велику рогату худобу, коней та овець. 

Землеробство було нерозвинене через постійну воєнну небезпеку і відсутність великої кількості робочих рук. До того ж запорожці, які зверхньо ставилися до селян, уважали, що землеробство не гідне для них заняття. 

На Січі працювало чимало ремісників, які виготовляли зброю, порох, ядра для гармат, амуніцію, господарський реманент, морські й річкові човни тощо. Відомо, що в 1672 р. тут працювало майже 100 ковалів. 

 Чималу роль відігравала на Запорожжі й торгівля. Тут пролягали важливі торговельні шляхи. Запорожці збирали з купців мито на перевозах і поромах, стягували всілякі збори за надання провідників, охорони тощо. Козаки підтримували торговельні зв’язки з Гетьманщиною, Кримом, Польщею, Московською державою. Запорожці вивозили рибу, волів, коней, овець, мед, віск, а купували зерно, сіль, зброю, тканини та інші товари. Але господарська діяльність козаків не забезпечувала повністю їх потреби. Додатковим джерелом їхнього матеріального забезпечення були царські жалування й гетьманська платня грошима, сукном, військовими припасами, а також воєнна здобич. 

Робота з документом  ( Прочитайте історичний документ)

 Історик І. Яворницький про плату московського уряду запорожцям Джерелом прибутків Війська Запорозького Низового було грошове й хлібне жалування спочатку від польського, а потім від російського уряду.

 …Із якого року вони стали отримувати грошове, а разом із тим і хлібне жалування від Москви, точно не відомо; ймовірно, це могло статися з часу приєднання Малої Русі до Великої, тобто з 1654 р. 19 березня 1654 р. українські посланці казали в Москві, що з України в Запорожжя «на кошових козаків запаси хлібні й зілля (порох) і кульки посилають».

 …В актах 1661 р. сказано, що низові козаки за 8 миль від Січі «вдячно» прийняли царське жалування; але скільки його було, невідомо. Так само під 1668 р. сказано про жалування «2000 крб. та сукна різного кольору сто в’язок німецьких». 1675 р. їм видали 500 червінців, 150 половинок сукна, 50 пудів свинцю й зілля також. …1708 р. звичайне жалування козаків визначалося в 10 тис. крб на рік. 

…Якщо розподілити на все Запорозьке Військо, тобто в середньому на 10—12 тис. осіб, то царського жалування виявиться абсолютно недостатньо навіть для першої необхідності — утримання коней

Запитання до документа ( № 1-3 усно, № 4 письмово)

 1) Які джерела прибутків були в запорозьких козаків? 

2) Із чого складалася плата запорожцям? 

3) Наскільки ця плата задовольняла потреби козаків?

 4) Чому польський і московський уряди сплачували жалування козакам?

Кошовий отаман Іван Сірко

Запорожець. Художник А. Монастирський

Запорожці пишуть листа турецькому султанові. Художник І. Рєпін. 1889-1896 рр.

1674 р. війська турецького султана Магомета IV і кримського хана напали на Запорожжя, але були розбиті. Навесні наступного року запорожці та їхні союзники - донські козаки й калмики - ущент розбили турецьких яничарів і ханські орди, які напали на українські землі.

Із цими подіями пов’язаний знаменитий літературний твір - сатиричний лист запорожців турецькому султану, що послужив сюжетом для картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

Лист запорожців турецькому султанові

«...Ти - шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар, що голою с...ою їжака не вб’єш. Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська

ми не боїмося, землею і водою будемо биться з тобою... Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден ти матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, год у книзі, а день такий у нас, як і у вас, поцілуй за це ось куди нас!»

Завдання ( письмово) Дайте відповідь на питання ( письмово)

З кого змалював Ілля Рєпін образ запорозького писаря на картині «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»?

 Домашнє завдання:  

переказувати параграф 25, питання письмово в зошиті( дивися в конспекті вище).

15.04.2020

Лівобережна Гетьманщина наприкінці XVII ст. Початок гетьманування І. Мазепи

Прочитайте уважно поданий нижче матеріал.

 У першій половині 60-х рр. XVII ст. з єдиної держави Гетьманщина перетворилася на нестійке об’єднання (конфедерацію), що складалася з Правобережної Гетьманщини, Лівобережної Гетьманщини та Запорожжя. 

У першій половині 70-х рр. XVII ст. козацький устрій на Правобережжі було ліквідовано, а Запорожжя фактично вийшло з підпорядкування гетьмана.

 Таким чином, устрій у первинному вигляді зберігся лише на Лівобережній Гетьманщині, а також частково поширився на новоосвоєні землі Слобідської України. На Лівобережжі існувало десять полків, які, у свою чергу, поділялися на сотні.

Конфедерація (у перекладі з латини — спілка, об'єднання) — союз окремих суверенних держав, об'єднаних спільними керівними органами, створений для певних цілей, переважно зовнішньополітичних і воєнних.

Вища законодавча, виконавча й судова влада належала гетьману. 

У той самий час відновилася практика скликання генеральних рад, які суттєво впливали на перебіг подій.

 Зросла роль Старшинської ради, яка регулярно збиралася та вирішувала всі важливі поточні справи. 

Керівні посади обіймала генеральна старшина, яка прагнула обмежити владу гетьмана.

 Генеральна канцелярія виконувала функції центрального органу управління державою. 

На місцях діяли полкові й сотенні органи влади.

Соціальна структура українського суспільства в другій половині XVII ст.

Незважаючи на зміни, суспільство продовжувало зберігати становий характер. Воно поділялося на привілейовані та непривілейовані верстви.

 До привілейованих і напівпривілейованих прошарків належали старшина, шляхта, духовенство, козаки, міщани. 

Непривілейованим станом суспільства були селяни. У межах кожного стану існував ще й майновий поділ.

 Робота з історичною картою

1. Знайдіть територію Правобережної, Лівобережної Гетьманщини, Слобідської України в др. половині 17 ст.

У другій половині XVII ст. на Лівобережжі загалом спостерігалося піднесення господарського життя.

 Провідну роль, як і раніше, відігравало землеробство. Старшинські, монастирські господарства та господарства заможних козаків вирощували товарний хліб. Розширювалися посіви під технічні культури, зокрема коноплі.

 Товарного характеру поступово набували садівництво й городництво. Важливе місце в господарстві посідало і тваринництво. Розводили велику рогату худобу, коней, овець, свиней.

 У господарстві старшин, заможних козаків переважала наймана праця, але все частішими ставали випадки використання праці підлеглих селян. Наприкінці XVII ст. панщина поступово набувала постійного характеру.

У цей час швидко розвивалися й міста, перетворюючись на центри ремесла, промислів і торгівлі. Загалом на Лівобережжі налічувалося близько 50 міст. Такі великі міста, як Київ, Ніжин, Переяслав, Стародуб, мали магдебурзьке право, менші — ратушне. Поступово ремесло набувало рис дрібнотоварного виробництва. Ремісники почали використовувати вільнонайману працю. 

Домашнє завдання : переказувати параграф 26 п.1, 2 та 4;  підготуйте історичний портрет І.Мазепи (письмово виписати внутрішню та зовнішню політику). 

Домашню роботу за 08.04.2020 надіслати мені на перевірку на електрону адресу mirilenkomarina1982@gmail.com до наступної середи.

22.04.2020 Домашнє завдання : переказувати параграф 26 ( п.1 - 4), дайте письмову відповідь на питання " Чим відрізнялися Коломацькі статті 1687р. від попередніх договорів ?", повторити внутрішню та зовнішню політику І. Мазепи,  повторити параграф 23, 24, 25, 26 , підготуватися до контрольної роботи   роботи по даним темам.

29.04.2020

Тематичний контроль за розділом IV «Українські землі наприкінці 50-х рр. XVII — на початку ХVIII ст.»

1. Проголошення П. Дорошенко гетьманом усієї України відбулося...

А 1666 р.;

Б 1668 р.;

В 1670 р.;

Г 1672 р.

2. Хто з діячів періоду Визвольної війни підписав зазначені угоди?

1	Гадяцьку;	А Б. Хмельницький;
2	Жванську;	Б Ю. Хмельницький;
3	Слободищенську;	В М. Дорошенко;
4	Куруківську.	Г І. Виговський;
		Д І. Самойлович.

3. Якого року підписано Бахчисарайський мирний договір?

А 1681 р.;

Б 1682 р.;

В 1683 р.;

Г 1684 р.

4. Хто з гетьманів зумів об’єднати Україну 1668 року?

А Ю. Хмельницький;

Б П. Тетеря;

В І. Брюховецький;

Г П. Дорошенко.

5. Як називався період історії України кінця XVII ст., що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом?

А Руїна;

Б поділ;

В розгром;

Г погибель.

6. Укажіть положення Бахчисарайського миру.

1 Північна Київщина та Волинь визнавались за Річчю Посполитою;

2 кордон між Московською державою й Османською імперією проходив по Дніпру;

3 на польській території православні мали право вільного віросповідання;

4 Московська держава і Річ Посполита об’єднувались проти Османської імперії;

5 Османська імперія не мала допомагати ворогам Московської держави;

6 землі між Дніпром та Південним Бугом залишались незаселеними.

7. Що собою являли Чигиринські походи XVII ст.?

А Напади московських військ на столицю гетьманської України;

Б узяття Чигирина польськими військами;

В облога й узяття міста турецько-татарськими військами;

Г усобиці між двома правобережними гетьманами.

8. Установіть відповідність між роками правління і гетьманами.

А 1657-1659 рр.;	1 І. Брюховецький;
Б 1659-1663 рр.;	2 П. Тетеря;
В 1668-1672 рр.;	3 І. Виговський;
Г 1663-1665 рр.	4 Ю. Хмельницький;
	5 Д. Многогрішний.

9. За правління кого з гетьманів було укладено «Вічний мир»?

А І. Брюховецького;

Б І. Виговського;

В І. Самойловича;

Г Ю. Хмельницького.

10. За «Вічним миром» Запорозька Січ підпорядковувалась:

А турецькому султану;

Б московському царю;

В кримському хану;

Г польському королю.

11. Козаки на території Слобідської України у другій половині XVII ст..

1 звільнялись від сплати податків;

2 формували 10 козацьких полків;

3 складали присягу на вірність московському царю;

4 підпорядковувались гетьманському уряду;

5 обов’язково купували землю у власність;

6 мали право на вільну торгівлю.

12. Що було характерним для політики гетьмана Івана Мазепи?

1 Зменшення рангового землеволодіння;

2 сприяння розвиткові культури, будівництву церков;

3 зростання старшинського землеволодіння;

4 участь козаків у воєнних діях за межами України;

5 зменшення податкового тиску на селян;

6 підтримка повстанців на чолі з С. Палієм.

Контрольну роботу надіслати на перевірку у наступну середу  на електрону пошту.






20.05 Підсумкова контрольна робота за ІІ семестр.

1.Хто став гетьманом після переходу І. Мазепи на бік шведського короля?

І.Самойлович

П.Орлик

І.Скоропадський

П.Полуботок

2.Картина художника В.Волкова ілюструє один із епізодів життя гетьмана

І.Мазепи

І.Скоропадського

П.Полуботка

Д.Апостола

3.Гетьман Д. Апостол перебував при владі протягом

1700—1721 рр.

1709—1722 рр.

1727—1734 рр.

1750—1764 рр.

4.Діяльність якого гетьмана Діяльність гетьмана визначалася «Рішительними пунктами»?

І.Мазепи

П.Полуботка

І.Скоропадського

Д.Апостола

5.Гетьманом у вигнанні було обрано:

І. Мазепу

І. Скоропадського

П. Полуботка

П. Орлика

6.Участь українських козаків і селян у будівництві Санкт-Петербурга, вступ козацьких полків І. Мазепи на Правобережжя, Полтавська битва — це події часів:

Азовських походів

Семилітньої війни

Кримських походів

Північної війни

7. Що спричинило відновлення гетьманського правління в 1727 р. на території Лівобережної Гетьманщини?

повстання С. Палія на Правобережжі

утворення Задунайської Січі

загроза чергової війни з Туреччиною

перший поділ Речі Посполитої

8. Міщани Лівобережної Гетьманщини на початку ХVІІІ ст. були:

вписані до реєстру городового козацтва й виконували воєнну повинність

залежні від козацької старшини на правах рангового володіння

особисто вільними та сплачували податки, виконували державні повинності

зрівняні у правах зі шляхтою та мали власний становий суд

9. Яка історична особистість була відома як церковний і політичний діяч першої половини ХVІІІ ст.?

Д. Апостол

Ф. Прокопович

П. Орлик

П. Полуботок

10 . Який гетьман сприяв поверненню запорозьких козаків із татарських володінь у 1734 р.?

Д. Апостол

П. Орлик

К. Розумовський

І. Скоропадський

Неправильно

11 . Яка міжнародна подія мала вирішальний вплив на долю Лівобережної Гетьманщини на початку ХVІІІ ст.?

перший поділ Австрією, Пруссією та Росією Речі Посполитої

розгром турків під Віднем польським військом на чолі з королем Я. Собеським

Північна війна

повстання під проводом С. Палія

12 . Хто був автором козацьких літописів?

Ф. Прокопович, Г. Сковорода

Г. Граб’янка, С. Величко

С. Ковнір, І. Григорович-Барський

Д. Левицький, В. Боровиковський

13.  Якими були наслідки Північної війни для українських земель?

розпущено козацькі полки, запроваджено кріпацтво

приєднано Правобережну Гетьманщину до Росії

обмежено автономні права Гетьманщини, зруйновано Запорозьку Січ

ліквідовано незалежність Гетьманщини та Запорозької Січі

14. Повстання 1708—1709 рр. гетьмана І. Мазепи призвело до:

нищення автономних прав Гетьманщини і Запорозької Січі

відновлення козацького устрою на Правобережній Україні

запровадження кріпосного права на українських землях

поділу українських земель між Росією і Річчю Посполитою

15. Повстання під проводом С. Палія було зумовлене:

переходом земель Запорозької Січі під владу польського короля

спробою влади Речі Посполитої ліквідувати козацтво на українських землях

національно-визвольною акцією гетьмана І. Мазепи

поразками Росії на початку Північної війни

16. Відбудова в Києві Софійського і Михайлівського Золотоверхого соборів, будівництво ще 12 храмів по всій території Гетьманщини, отримання Києво-Могилянською колегією статусу та прав академії пов’язані з гетьманом:

І. Скоропадським

І. Мазепою

Д. Апостолом

К. Розумовським

17. Останнім гетьманом, що уклав договірні статті з московським царем, був:

С. Палій

І. Скоропадський

П. Полуботок

І. Мазепа

18. Відповідно до «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» П. Орлика:

скасовувалося постійне скликання Генеральної і Старшинської ради

найвища виконавча влада належала гетьманові та генеральній старшині

упроваджувався принцип спадковості гетьманської посади

уся повнота влади зосереджувалася в руках довічно обраного гетьмана

19.«Коломацька чолобитна» спричинила:

повернення запорожців із володінь кримського хана

відновлення гетьманства на Лівобережній Україні

ув’язнення П. Полуботка та його соратників

перехід гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля

20. Перша Малоросійська колегія була скасована царським урядом, тому що:

на Лівобережній Україні було відновлено інститут гетьманства

до складу Російської імперії було включено Правобережну Україну

російські війська остаточно знищили Запорозьку (Нову) Січ

завершилася ліквідація автономного устрою Лівобережної України

21. Які запорозькі січі було зруйновано за наказом царя Петра І?

1 балл

Чортомлицьку й Кам’янську

Микитинську і Підпільненську (Нову)

Хортицьку й Базавлуцьку

Олешківську і Томаківську

22 . «Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» — угода, укладена між гетьманом П. Орликом та:

козацькою старшиною та запорозькими козаками

шведським королем і козацькою старшиною

запорозькими козаками та турецьким султаном

турецьким султаном і шведським королем

23. Загони опришків на чолі з О. Довбушем діяли на українських землях (у першій половині ХVІІІ ст.), що перебували на той час у складі:

Речі Посполитої

Австро-Угорщини

Російської імперії

Османської імперії

24. Повстання на Правобережжі в 1702—1704 рр. під проводом С. Палія було придушене:

козацькими полками І. Мазепи після арешту провідників повстання

російськими військами, які переслідували відступаючу шведську армію

турецькими військами під час Прутського походу

польськими військами і шляхетським ополченням

25. Відновлення козацьких полків на Правобережжі наприкінці ХVІІ ст. було зумовлено прагненням Речі Посполитої:

заручитися підтримкою козаків у війні з Туреччиною та сприяти господарському освоєнню розореного війною краю

створити на противагу Лівобережній Гетьманщині подібне державне утворення, але орієнтоване на Польщу

закласти підвалини об’єднання українських земель у межах створеного Руського князівства

повернути на ці землі шляхетські порядки, що були знищені під час Національно-визвольної війни українського народу

26. Повстання гетьмана І. Мазепи було підтримане:

козаками Лівобережжя на чолі з полковником І. Скоропадським

запорозькими козаками на чолі з отаманом К. Гордієнком

козацькими полками у складі російської армії на чолі з М. Гамалією

козаками Правобережжя на чолі з полковником С. Палієм

27. Позначте гетьмана І.Скоропадського.

1

2

3

4

28. У якому році відбулося заснування Нової Січі на річці Підпільній (Підпільненська Січ).

1709 р.

1722 р.

1734 р.

1737 р.

29. Після смерті Д. Апостола в 1734 р. нова імператриця Анна Іоанівна знову заборонила обрання гетьмана, а відання українськими справами було передано

Малоросійській колегії

Малоросійському колегіуму

Правлінню гетьманського уряду

С. Вельямінову

Підсумкову контрольну роботу надіслати мені на перевірку до суботи 23 травня на електрону адресу.